
Йоу, наркоманы и рэперы, я вам сейчас расскажу историю, что тут у меня произошло. Не надо забивать на меня, дайте мне шанс вам все объяснить. Все началось с того, что я решил закупить закладки, чтобы добавить пикантности в свою жизнь. Я уже давно хотел попробовать экстази, почувствовать его магический эффект и кайфовать от каждого мужского трепета.
Я смотрю на гидру, кручу носом, пытаюсь решить, что же выбрать - закладки или гидрач. Короче, решил закидать экстази и пару пачек марихуаны в чемоданчик и поехал на своей вечеринке. Но перед этим я решил забить на все и взять с собой кота - моего верного напарника в этом деле. Давайте назовем его Мурзик. Он был моим лучшим другом и я думал, что ему тоже пригодится порция болтушки, чтобы расслабиться вместе со мной.
Я пару дней провел в раздумьях, как же это все сделать. Но как только день вечеринки настал, я разлил в бокалы пиво, открыл упаковки корма для кошек и начал готовиться к новым ощущениям. Было странно смотреть, как Мурзик ловко ловит крошки пивного орешка и грызет своеобразный сэндвич из корма и экстази. Но, я должен признаться, что его удовольствие было заразительным.
Мурзик, - крикнул я в полной истерике, - не пей все пиво!
Мурзик: |
Что, бро? Ну и зачем ты мне это сделал? Я же кайфую! |
Я: |
Да не могу я смотреть, как ты пьешь мое пиво! А ведь это было самое вкусное!
|
Мурзик: |
Окей, окей, я понял. Теперь скажи мне, что это за черный порошок, который ты добавил в нашу еду? |
Я: |
Это экстази, Мурзик. Это должно заставить нас еще больше кайфовать, чувствовать каждую ноту музыки во всей красе. |
В этот момент я понял, что дело сделано, и теперь нужно наслаждаться. Мы начали танцевать и в пылу движения забыли о всех проблемах. Но и волна эйча наконец-то настигла меня. Я чувствовал, как кровь бросает в лицо, и все вокруг становится размытым. Я попытался прийти в себя, но это было невозможно. Мурзик тоже оказался в таком же состоянии, и мы вместе кайфовали от этой новой реальности.
Но со временем я понял, что такой образ жизни не может длиться вечно. Каждый раз, когда эйч заканчивался, я ощущал огромное бессилие и депрессию. Затягивали меня черные мысли, словно они были закладками, которые я оставил в своем подсознании.
Никогда не пейте пиво с экстази и не кормите кошек этим! Я бросил закладки, гидрач, черный и болтушку. Я нашел другое направление в моей музыке, начал писать о реальных проблемах и вдохновлять людей своими текстами.
Итак, в итоге, я нашел в себе силы, чтобы выйти из темного мира наркотиков и вернуться к своей страсти - музыке. И сейчас я стараюсь помочь другим, чтобы они не попали в такую же ловушку, в которую вляпался я. Будьте сильными и не забивайте на свою жизнь!
Надеюсь, что моя история откроет глаза наркоманам и рэперам, покажет им, что есть другие пути достичь кайфа. Выход есть всегда, нужно только поверить в себя и принять решение. Всем кайфа и мощного звучания в музыке!
Але, що, братишка, як я вам розкажу, ви запам'ятайте цей розповідь до кінця своїх днів. То була вечірка, де я закладки нашвидкоруч купила. Ну, кажу вам, дідище двинуте, на самому краю нирвани. Сказати, що я поплавала в океані ейфорії, нічого не сказати. Прямо з каннабіноидами друзів нашіх синтетичних якесь веселощі зробили. Взяла кайфа я колосального, влетіла в світ іншого виміру. Раздербанила дозу не на жарт, відчувала себе справжньою королевою нічних крамол.
Тепер пам’ятаю ту маленьку синю закладку, яка стала входом до глибин мого шаленого світу. Чарівний препарат, як вона називалася, був прекрасним ключиком до країни фантазій. Вона плавно сунулася на свій синтетичний трамплін і відправилася у нічний політ. Ох, яку безтурботну їзду вона подарувала мені та моїм друзям!
Такі наші вечірки, братан, круті, що навіть Морфеус з матриці нам заздрив. Ми там в клубах ночували, аж поки ранок не прогримів. Не було нікого, хто би нас зупинив. Ми були як катані в роліку, фанатично ковзали по нічному танцполу. Як у кіно, знаєш, такого засіяння та веселощів. Тусили ми, гралися, переходили від одного стану ейфорії до іншого. Просто марцефаль у бутілку змішали, а потім приварили усім кайфа.
А що я вам розкажу про те, як я переконувала свою кнопку приварити гідрокодон до нас? Та вона, братці мої, теж відразу згодилася. Жінка тямить в шматочку, як мені здається. І як тільки ми її взяли, так галюціногенних шаленств більше і не знати. Вся не на світі стала, уявляєш, я весь світ своїми руками міняла. Ще й дружбанина знайшлася, яка нам свій запас хорошої речі подарувала. Ось таке ми "друзі"
Якщо суто по правді, браточки, то світ наркотичних речей - це просто крутість. Але, якщо серйозно подумати, то це шлях без повороту до провалля. Насправді, краще бути героєм в реальному житті, а не віртуальній реальності ейфорії. |